Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
наймач — мача, ч. Пр. Наймач; той, що приймає когось на роботу … Словник лемківскої говірки
наймач — [найма/ч] ача/, ор. аче/м, м. (на) аче/в і/ ачу/, мн. ач і/, ач і/ў … Орфоепічний словник української мови
наймач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
наймач-фермер — наймача/ фе/рмера, ч. Фермер, який використовує працю найманих робітників … Український тлумачний словник
НАЙМАТЬ — южн., зап., пск. или наймовать кого, новг., ниж. нанимать; ·окончат. нанять, одинаково, тут и там; но иногда: я наймовал, значит я нанял (а не нанимал). Изредка говорится наять, наял, нанять, нанял (Городец, ниж. ). ся, наниматься, ·в·знач. страд … Толковый словарь Даля
господар — я, ч. 1) Той, хто займається господарством, хто веде господарство. 2) чого і без додатка. Те саме, що власник 1). || Приватний наймач робочої сили. || заст. Заможний селянин. 3) чого, перен. Повновладний розпорядник. 4) Глава сім ї, господарства … Український тлумачний словник
комунальний — а, е. 1) Який належить до міського господарства, пов язаний з ним. •• Комуна/льна гігіє/на розділ гігієни, що вивчає вплив чинників зовнішнього середовища на здоров я і санітарні умови життя населених пунктів. Комуна/льна кварти/ра а) квартира,… … Український тлумачний словник
люди — е/й, мн. (одн. люди/на, и, ж.). 1) Суспільні істоти, що являють собою найвищий ступінь розвитку живих організмів, мають свідомість, володіють членороздільною мовою, виробляють і використовують знаряддя праці. || Ці істоти у протиставленні іншим… … Український тлумачний словник
наймачка — и. Жін. до наймач … Український тлумачний словник
найомець — мця, ч., діал. 1) Наймач. 2) Підставний рекрут, який наймався відслужити в армії за когось іншого … Український тлумачний словник
